«Батько» полтавського картодрому: людина має чимось захоплюватися

Юрій Павлович Гонтовий – людина з цікавою долею і широким колом інтересів. У свої 70 років він встиг познайомитися з тричі героєм СРСР Олександром Покришкіним, добитися побудови картодрому у Полтаві і виховати двох синів-чемпіонів. Незважаючи на поважний вік, він не втратив активної життєвої позиції і взяв участь у Толоці, де ми з ним і познайомилися. Він розповів нам про деякі віхи свого життя.

Юрію Павловичу, розкажіть про ваше дитинство та про те, як почалося ваше захоплення автоспортом?

– Я з дитинства працював – поливав городи, пас корів. Потім робив на 20-тому заводі. Одного разу до мене приїхав друг на спортивному мотоциклі, і я одразу захотів записатися у мотоклуб. Там мені сказали – спочатку отримай права, що я і зробив у 16 років. Починав з мотоболу, але швидко перейшов на картинг.

Кажуть, що ви особисто доклали зусиль для розбудови картодрому у Полтаві?

– Насправді, у Полтаві власний картодром з’явився найпізніше серед інших міст України. А відкрити його допоміг тричі герой СРСР, льотчик-ас Олександр Покришкін, який тоді курував ДОСААФи на всесоюзному рівні. Досі пам’ятаю його – невисокий, але міцної статури. До нього довелося звернутися, бо місцевий керівник ДОСААФу, полковник Смірнов, чинив усілякі перепони побудові картодрому. Щоб потрапити на прийом до Покришкіна, я звернувся за допомогою до його бойового товариша Івана Бабака, який тоді був учителем у 10-ій школі. Взявши записочку від нього, поїхав до Москви. У Покришкіна тоді якраз був депутатський прийом, і ад’ютант, взявши записку від Бабака, одразу мене запросив у кабінет. Зрозуміло, що Покришкін, виконуючи свої посадові обов’язки, дав добро на побудову. Як же тоді лютував Смірнов, якому не вдалося потрапити до Покришкіна на прийом!

– Будувати картодром мало підприємство «Сільбуд», але там сказали, що побудують лише під кінець року, восени. Я тоді звернувся до другого секретаря обкому партії Ковіньки з цією проблемою. Все йому описав, і після його втручання за два тижні картодром був побудований!

– Полтавським картодромом опікувався і міський голова Анатолій Кукоба. Він завжди приділяв увагу і дітям, і спорту. А нинішній мер Мамай лише кілька років тому, під час однієї з виборчих кампаній, дізнався, що у Полтаві взагалі є картодром.

Розкажіть про ваші спортивні досягнення.

– Я неодноразово брав участь у змаганнях і чемпіонатах, і в 1980 році став чемпіоном Української РСР – це було справжнє випробування. Чемпіонат тривав три доби, по 300 кілометрів туди і назад по бездоріжжю. На фініші був увесь у глині, тільки очі сяяли. А до цього я трохи менше 10 років вже був тренером. Треную на полтавському картодромі досі. За своє життя я наїздив 20,5 мільйонів кілометрів, об’їхав більшу частину СРСР.

Наскільки мені відомо, ваші сини успадкували у вас захоплення автомобілями?

– У 1971 році народився старший син Юрій, який змалку захоплювався гонками, а саме автокросом і раллі. Зараз він 10-кратний чемпіон України. Служив у спортроті, де залишився і після завершення строкової служби.

– Молодший син – Павло, також захоплюється перегонами і також служив у спортроті, до речі, в одній військовій частині з Кличками, вони тоді кікбоксингом займались. Павло став чемпіоном світу з автокросу на 24-годинних перегонах у Дубаї, ОАЕ. Онук, якому скоро буде 19, також гонщик і збирається їхати на чемпіонат у Прибалтику цієї осені.

Ви стали одним з організаторів Толоки у вашому дворі. Як все пройшло?

– Коли дізнався про Толоку, то разом з дружиною та кількома небайдужими сусідами долучились і навели порядок у дворі. Тепер навіть із сусідніх дворів до нас приходять відпочивати люди, бо у них зовсім не так гарно, як у нас – лавки пофарбовані, машини у дворі не стоять, клумби цвітуть. Я люблю займатися благоустроєм – у нашому дворі я посадив яблуню, вишню, інші дерева, тільки дуб не прижився. Після Толоки до мене навіть підходили мешканці будинку і дякували. Якщо в майбутньому, можливо, восени, будете проводити щось подібне – обов’язково долучусь.

Чим ще ви захоплюєтесь?

– Я ще з 60-их років роблю радіоантени, це дає зв’язок майже з будь-якою точкою планети. З американцями спілкуюсь, з португальцями – у мене багато друзів по світу. Радіозв’язок – це краще за Інтернет, бо до нього не усюди можна підключитися.

– Я вважаю, що людина повинна мати якесь хобі, чимось захоплюватися. Лише у тварин інтереси обмежуються природніми потребами. А, дивлячись на сучасних батьків, бачу, що вони майже не займаються зі своїми дітьми. Купують їм дорогі телефони, а живого спілкування – немає. Такі діти виростають байдужими до всього, нічим не цікавляться. А хороший батько – той, хто займається з дітьми, плекає в них різні інтереси та захоплення.

Місто критично потребує нової якості політики! Школа депутата – це підготовка політичних лідерів на нових принципах, відповідно до сучасних викликів. За три…
Публікуємо відкрите звернення нашої громадської організації до голови Полтавської обласної державної адміністрації Олега Синєгубова щодо ситуації, що склалася навколо…
Рішення прийнято й Ваш будинок стоїть на порозі створення ОСББ. Виникає серйозне питання, від правильної відповіді на яке залежать подальший стан і доля Вашого двору, будинку, оселі. Кому довірити управління об’єднанням?
У дворі на вулиці Сакко, 9 днями дивом не сталася трагедія.Руслан Оріховський, голова одного з ОСББ Полтави, відтепер вважає невеличке дерево своїм рятівником. 29 червня, пораючись у дворі…
В лютому 2016 року в Полтавській області розпочала свою роботу волонтерська група по переведенню державних адміністративних послуг в електронний формат з допомогою порталу iGov. Після підписання меморандумів між…
Сучасні технології стратегічного планування передбачають безпосередню участь у такому процесі представників різних секторів громади на принципах соціального партнерства, для вивчення думки підприємництва стосовно бізнес-клімату в місті, можливих сценаріїв розвитку…
запис на прийом
Підписатись на новини