12.03.2015 15:33
Наша молодь вражає

Ви знаєте багато дівчат, які можуть придумати іонізатор повітря чи установку для обробки грунту? А хлопчаків, які замість ганяти м’яча у дворі, вигадують способи зміцнення металу? А ми таку молодь знаємо і вас із нею познайомимо. Адже всі вони наші, полтавські – талановиті, розумні й молоді. До редакції зателефонував Євген Якович Прасолов і запросив у гості до Аграрної академії: «Ви писали про винахідників. Так я вам ще більше про них можу розповісти. У мене дуже талановита молодь. Приходьте!». І ми з радістю відгукнулись на запрошення. Викладач сказав правду – молодь вражала розумом і рівнем винаходів, які зовсім не в’язались з їх надто молодим віком. Та про все по черзі. Мрія городників В академії ми познайомились зі Світланою Бєловол, викладачем кафедри безпеки життєдіяльності та фахівцем із патентної та винахідницької роботи. Коли 27-річна жінка почала розповідати про свої наукові успіхи, не полишало запитання: «Як все це встигла зробити?». У школі Світлана захоплювалась фізикою, математикою та молекулярною фізикою. На закоханість у такі не зовсім дівчачі предмети вплинув дідусь, видатний землероб, кандидат сільськогосподарських наук, та батько, кандидат фізико-математичних наук. 26 Після школи дівчина обрала хліборобську професію інженера-механіка і вступила на факультет механізації сільського господарства Полтавської державної аграрної академії. Після знайомства із наставником Євгеном Прасоловим, маючи диплом бакалавра, почала навчатись ще й на факультеті патентознавства. Нині у Світлани понад сорок патентів на винаходи та корисні моделі. Але її найулюбленішим і найріднішим залишається найперший винахід – установка для грунтообробки. Згадайте найпопулярнішу картинку сільського літа: вся сім’я стоїть буквою «зю» на городі і обробляє картоплю. Адже тільки такий ручний спосіб допоможе картоплі нормально рости. Втім, для великих господарств він не прийнятний. Тут залишається тільки механічний спосіб. Але його основний мінус – залишає бур’яни на так званій захисній ділянці біля рослини, і результат, як у тому прислів’ї, «що обробляли ділянку, що радіо слухали». «Мій же пристрій дозволяє близько «підійти» до рослини, регулювати швидкість обертання, кут нахилу (від рядка, вперед-назад). І завдяки цьому рослина обробляється якісно, – розповідає Світлана Анатоліївна. – Крім того, установка подрібнює бур’яни, перемішує грунт і, найголовніше, виключає використання гербіцидів, які знищують родючість землі». Над цим винаходом Світлана працювала два роки. Нині він впроваджений на одному із полтавських сільськогосподарських підприємств. І вже є перші результати – урожайність соняшника та його якість покращились. Втім Світлана Бєловол не зупиняється на досягнутому. «Знаєте, винахід приходить до тебе, коли є дуже багато інформації і ти починаєш моделювати його у себе в голові. Потім переносити на папір і втілювати у життя. Мій чоловік також винахідник – інженер-конструктор, має дві вищі технічні освіти. Тому над винаходами ми працюємо разом», – поділилась Світлана Бєловол. Талановита парочка Дарія Петровська і Євген Негребецький з дев’ятого класу пропадали у студентському гуртку винахідників аграрної академії. І за три роки показали результат – створили іонізатор повітря. Це дуже класна і корисна штука! У чому його фішка? Людині для отримання достатньої кількості кисню необхідно не просто дихати, а вдихати «вітамінізоване» повітря. Вітамінами повітря називають негативно заряджені аероіони (аніони), завдяки яким кисень краще всмоктується в кров, надаючи сил та енергії. Іонізатор повітря виконує саме таку функцію: вітамінізує повітря, покращує мікроклімат і є найкращою профілактикою захворювань. В магазинах можна побачити чимало подібних приладів, але більшість із них закордонного виробництва. Тож, їхня ціна, особливо зараз, дуже кусюча. Винахід Дарії і Євгена нині використовується у навчальних приміщеннях аграрної академії. Також його випробували на одній із птахофабрик. І результатом були дуже задоволені. Зазвичай під час санації всім необхідно вийти з приміщення. А за наявності іонізатору нікому нікуди виходити не потрібно. Він абсолютно безпечний і для людей, і для тварин. Нині Дарія студентка архітектурного факультету. Євген Прасолов пригадує, як на одній із міжнародних конференцій дівчина не втомлювалась дивувати іноземців не тільки своїм винаходом, але й і грою на фортепіано. «Запам’яталось, як до неї підходили колеги, аби подякувати за чудову гру. А вона спілкувалась із ними англійською та французькою мовами. Нові таланти молодої і гарної дівчини колег остаточно добили», – з усмішкою згадує Євген Прасолов. Колега ж Дарії Євген активно займається спортом і вирішив присвятити життя фізиці. Рятівники металу Сенс винаходу Олександра Гапоненка та Артема Кусова, Євген Прасолов продемонстрував на ножицях, аби краще зрозуміти. Необхідно зміцнити лезо ножиць, аби вони різали краще і довше. Один із варіантів – наплавити декілька сантиметрів, але це дорого. Непогана альтернатива – ущільнити метал, що значно дешевше і допоможе металу послугувати довше». Полтавці саме придумали спосіб зміцнення і відновлення металу. Нині він використовується на сільськогосподарських угіддях Васильківського району. І має чимало добрих відгуків від фермерів. 28   Скажімо, без використання електроерозії металу механізми для обробки угідь «прожили б» 40 гектарів, а завдяки винаходу полтавців – 170 гектарів. Різниця суттєва. Для Артема Кусова це не єдиний винахід. Його родина на городі користується сіялкою, котру створив нині 19-річний хлопець. Пригадуєте фото з польових робіт: коняка попереду, чоловік позаду, величезна сівалка посередині? Так ось Артем придумав пристрій, який відправляє коняку на пенсію. Тепер навіть старенька бабуся може самостійно засіяти город. Сіялка вагою до двадцяти п’яти кілограмів, її виготовлення можна замовити різних розмірів. Та, на жаль, в Україні не поспішають займатись серійним виготовленням своїх же винаходів. І це дуже засмучує місцевих винахідників.

Днями Фонд родини Богдана Гаврилишина обрав свого амбасадора на Полтавщині. Подвійна приємність, бо цією людиною стала наша невтомна голова Юлія Городчаніна. І сама колишня випускниця програми Фонду відтепер Юля допомагатиме таким же молодим, активним, креативним і натхненним землякам, спраглим…
Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок пропонуємо поговорити про гендер та жінку в українській мові. Мова – це не лише засіб спілкування, а й спосіб вираження нашого світосприйняття. Українська мова в останні…
Місто критично потребує нової якості політики! Школа депутата – це підготовка політичних лідерів на нових принципах, відповідно до сучасних викликів. За три місяці навчань слухачі Школи отримають необхідні знання та навички,…
06.02.2020
Увага! Ми оголошуємо сьомий набір на навчання майбутніх керівників ОСББ.  Чому це важливо і на часі? Тому що 1 травня 2020  року вступають у дію зміни до закону “Про житлово-комунальні послуги”; Тому що ринку житлово-комунальних…
НАБІР НА ПРОГРАМУ “МОЛОДЬ ЗМІНИТЬ УКРАЇНУ – ПОЛТАВЩИНА” ФОНДУ РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА! Програма для молодих патріотичних мешканців та мешканок Полтавщини, які бажають бути активними у громадському житті краю та України та готові бути рушійною…
  У понеділок в офісі ГО «Нова Полтава», що на вулиці Котляревського, 6, гостинно відкрив двері молодіжний воркшоп «Активуй!». Цей освітній проєкт став можливим завдяки перемозі «Нової Полтави» у конкурсі проєктів…
запис на прийом
Підписатись на новини