Антикорупційний прокурор Румунії Лаура Кодруца Ковесі змінила цілу країну, власноруч відправивши на лаву підсудних тисячі високопоставлених чиновників

Президент зробив її могутньою і впливовою, а вона посадила його брата у в’язницю. Для України це нереальна історія, для сусідньої Румунії — епізод з життя 43‑річної Лаури Кодруци Ковесі, голови Національного антикорупційного директорату (DNA).

Тільки протягом 2016 року Кодруца Ковесі відправила до судів кримінальні справи проти 1,2 тис. підозрюваних у розкраданні, хабарництві й відкатах міністрів, мерів міст та депутатів різних рівнів. Серед них — Мірча Бесеску, рідний брат колишнього президента Траяна Бесеску, з подачі якого Кодруца Ковесі і стала головою DNA. А в грудні 2016 року до тюремного терміну від 1 року до 14 років була засуджена 91 людина, повідомляють у DNA.

Не менш великий “улов” намітився у неї і в 2015 році: за підозрою в корупції був затриманий мер Бухареста Сорін Опреску і відкрито справу проти чинного тоді прем’єр-міністра Віктора Понти.

Успіхи в боротьбі з корупцією і системні реформи вже відбилися на економіці країни — за даними Міжнародного валютного фонду, в 2016 році румунський ВВП виріс на чималі 5%.

Антикорупційний директорат, створений в Румунії ще в 2002 році, за п’ять років до вступу Румунії в ЄС, досить довго не показував вражаючих результатів. Розслідування просувалися повільно, справи проти корупціонерів не доходили до судів, виносилося мало вироків, розповідає НВ Крістіан Нітойу, уродженець Румунії і політолог з Астонського університету Великої Британії. Все змінилося в 2013‑му, коли в DNA прийшла працювати непримиренна Кодруца Ковесі.

“У Румунії та інституціях ЄС у Брюсселі вважають, що саме завдяки її зусиллям вдалося змусити DNA працювати”,— наголошує експерт.

Сильна жінка — так називає Кодруцу Ковесі 23‑річна Делія Гросу, студентка Університету Бухареста. “Вона знає, що має робити і не боїться це робити”,— каже Гросу. За її словами, глава DNA налаштована рішуче на боротьбу з корупцією і не збирається відступати.

Як і сотні тисяч румунів, цієї зими Гросу брала участь в акціях протесту в Бухаресті, вимагаючи скасувати скандальне рішення уряду про звільнення від кримінальної відповідальності сотень засуджених корупціонерів. Учасники вуличних демонстрацій підтримали DNA і домоглися свого — уряд відмовився від амністії хабарників і казнокрадів.

Про вражаючі результати роботи румунського аналога НАБУ тоді написали всі впливові західні ЗМІ, не забувши вказати особливу роль Кодруци Ковесі. “Суперечлива антикорупційна зірка”,— так назвало її в своїх інтернет-публікаціях BBC.

Суперечності полягають у тому, що Кодруці Ковесі нерідко дорікають у вибірковому переслідуванні чиновників і політиків і надмірно тісній взаємодії DNA зі спецслужбами. Втім, критика на її адресу звучить, як правило, з вуст політиків, а 60% румунських громадян підтримують роботу DNA і його керівниці.

Корупційний кошик

Лаура Кодруца Ковесі — дочка прокурора. Однак перш ніж піти стопами батька, вона проявила себе в іншій сфері — баскетболі. Виступаючи за юнацьку збірну Румунії наприкінці 80‑х, дівчина навіть стала віце-чемпіонкою Європи. А отримавши юридичну освіту, влаштувалася в прокуратуру міста Сібіу.

Наступні десять років вона витратила на кар’єру і вже в 33 роки стала наймолодшим в історії Румунії генеральним прокурором. А в 2013 році Лаура Кодруца Ковесі очолила DNA.

При ній директорат перетворився на сильну і впливову організацію, потужного державного гравця, розповідає Клодіу Крачун, співробітник Національного університету політичних досліджень і держуправління в Бухаресті. За останній рік DNA відправив до суду корупційні розслідування по 1,2 тис. чиновникам, включаючи трьох міністрів, шістьох сенаторів, 11 депутатів, 47 мерів і 21 менеджера держкомпаній.

“Завдяки їй в антикорупційному русі з’явився драйв, який деколи вимагає крові і героїв”,— наголошує Крачун. І хоча Кодруца Ковесі, на його переконання, поки не стала національним героєм, “кров” вона забезпечила. Багато політиків відправилися у в’язницю або потрапили під підозру.

Наприклад, розслідування корупції в діяльності Мірчі Бесеску, брата екс-президента Бесеску, почалося ще за каденції його високопоставленого родича. А в березні 2015 року був заарештований екс-міністр фінансів Даріус Вальков — під час обшуку у нього вдома виявили великі суми готівки, 3 кг золота в злитках і колекцію картин знаменитих художників, серед яких Пабло Пікассо і П’єр Огюст Ренуар. Згодом Вальков зізнався слідчим DNA, що отримав від декількох компаній хабара на суму €1,5 млн в обмін на вигідні держконтракти.

Крім Валькова, в поле зору DNA потрапив і його шеф — прем’єр-міністр Віктор Понта. Слідчі відомства запідозрили його в шахрайстві, ухиленні від сплати податків і відмиванні коштів у період роботи юристом, ще до призначення на високу державну посаду. Влітку 2015‑го проти прем’єра Понти почалося розслідування. Тоді ж президент Румунії Клаус Йоханніс закликав колегу, що заплямував свою репутацію, піти у відставку. Однак Понта заперечував свою вину і відмовлявся залишати посаду.

Вирішальною краплею стала трагедія в нічному клубі Бухареста, де в результаті недотримання протипожежних норм полум’я забрало життя понад 50 осіб. Фатальну роль у трагедії зіграв підкуп перевіряючих — це найбільше і обурило румунів: тисячі жителів столиці вийшли на вулиці з вимогою відставки уряду і гаслом Корупція вбиває. Саме тоді Понта і подав у відставку.

Найбільший “улов” не зменшив темпів DNA. У вересні 2015 року за ініціативою відомства був заарештований мер Бухареста — 63‑річний Сорін Опреску. Слідчі розкрили схему хабарів і відкатів, які платили чиновнику столичні компанії в обмін на контракти з міською адміністрацією.

Фігурант ще одного розслідування DNA — Себастьян Гіта, найбагатший депутат румунського парламенту. Він зник 21 грудня минулого року перед тим, як Верховний суд Румунії видав ордер на його арешт. Тепер його розшукує Інтерпол. Гіту звинувачують у тому, що він нібито заплатив € 200 тис. соціал-демократам, щоб вони включили його у парламентський список.

Перед зникненням Гіта через свій телеканал звинуватив главу DNA та заступника директора розвідувальної служби в шантажі і корупції. Втім, його звинувачення не підтвердилися.

В сумі за 2016 рік суди винесли обвинувальні вироки 879 підозрюваним в корупції, закривши справи, які раніше розслідував антикорупційний директорат.

“Головна заслуга Кодруци Ковесі — те, що при ній запрацював DNA. І вона змогла протистояти тиску, який здійснювався на неї в останні роки”,— констатує Нітойу.

Діяльність безстрашного прокурора помітили і за межами Румунії. У 2016 році вона отримала від Франції орден Почесного легіону — найвищу відзнака цієї країни, яка заснована ще Наполеоном Бонапартом.

У пошуках компромату

Те, що Кодруца Ковесі всього за кілька років стала однією з найбільш впливових і могутніх персон в Румунії, визнають як її прихильники, так і опоненти. Причому останні впевнені, що вона нерідко переслідує політиків, грунтуючись на слабких аргументах, і завдає шкоди їхній кар’єрі. Також їй дорікають у вибірковому виборі фігурантів розслідування, занадто тісній співпраці з секретною службою Румунії і використанні прослушки, що не завжди є обґрунтованим.

Найчастіше про помилки глави DNA заявляють соціал-демократи, які перемогли на парламентських виборах в грудні 2016 року. Тоді вони отримали рекордні для своєї політсили 250 з 465 місць у парламенті.

Однак їхньому лідеру, 54‑річному Лівіу Драгня, не вдалося повною мірою реалізувати свої політичні амбіції і очолити уряд: румунські закони забороняють раніше засудженим обіймати посади в Кабінеті міністрів, а чорною плямою в біографії Драгня зяє судовий вирок, датований травнем 2015 року. Тоді чиновник був умовно засуджений за фальсифікацію підсумків референдуму про імпічмент президента в 2012 році.

До того ж саме Драгня називають одним з ключових бенефіціарів рішення уряду про декриміналізацію, який дозволив би звільнити від відповідальності багатьох осіб, викритих у корупції та інших злочинах чиновників.

Цей документ став відправною точкою масових протестів, що охопили Румунію на початку цього року. Підтримати DNA та боротьбу з корупцією у Румунії вийшли сотні тисяч людей.

“Лідер правлячої партії Драгня наполягає на тому, щоб її [Кодруцу Ковесі] замінили перш за все через звинувачення в корупції його самого”,— переконаний Нітойу.

Замішані в корупції чиновники не раз намагалися прибрати прокурора зі свого шляху. Приміром, недоброзичливці розкручували історію про те, що в її докторській дисертації нібито є плагіат. Цю справу розслідувала спеціальна комісія, яка в результаті все спростувала.

Потім антикорупційному прокурору почали надходити телефонні дзвінки з погрозами. Як пізніше з’ясувалося, це діяли найняті підслідними співробітники Black Cube, однієї з приватних охоронних компаній Ізраїлю. Їх заарештували при спробі зламати електронну пошту голови DNA і її оточення.

Їй вірять, як церкві

Свою посаду Кодруца Ковесі посідає вже другий термін — у 2016‑му президент за рекомендацією мін’юсту знову затвердив її на три роки. І тепер багато хто в Румунії задається питанням: чи зуміла молодий прокурор створити життєздатну структуру, яка не розвалиться і після її відходу.

“Сподіваюся, коли її мандат закінчиться, вона залишить після себе сильну установу, яка користується великою підтримкою”,— говорить Крачун.

“Тепер румунські досягнення ставлять у приклад іншим країнам, і мені це подобається”,— зізнається НВ 35‑річний IT-фахівець Константіну Марзе з Бухареста. А в рейтингу сприйняття корупції Transparency International (TI) за останні два роки Румунія піднялася на 12 позицій, перебравшись з 69‑го на 57‑е місце в 2016‑му. Для порівняння, Україна поки займає лише 131‑е місце в рейтингу TI.

Експерти наголошують, що румунський результат ще далекий від ідеалу, і ця країна поки залишається однією з найбільш корумпованих в ЄС. Загальний обсяг румунських хабарів в 2015 році оцінювався в €431 млн, що можна порівняти з трирічним бюджетом фінансування будівництва національних доріг.

Тим не менш економічним успіхам Румунії останніх років, які стали наслідком успішних реформ та антикорупційної кампанії, дають високу оцінку багато світових економістів. Коли в 2007 році ця країна стала членом Євросоюзу, її ВВП на душу населення становив лише 41% від середнього значення аналогічного показника в ЄС. Сьогодні ця цифра досягла 57% і продовжує зростати.

І хоча Румунія залишається другою найбіднішою країною в ЄС після Болгарії, за темпами зростання її економіка випереджає інші країни співтовариства, у тому числі Німеччину.

Студентці Гросу дуже хотілося б, щоб Кодруца Ковесі продовжувала свою діяльність в DNA якомога довше. “Люди її бояться і двічі подумають, перш ніж вчинити нечесно”,— говорить вона. Аналітики відзначають, що главу DNA підтримують молоді люди, які прагнуть змін у країні.

Та й загалом рівень довіри до відомства дуже високий — за даними соцопитувань, він досяг 60%, наздогнавши церкву. Тоді як парламенту довіряють лише 11%, а політичним партіям — 8%.

Перед входом у DNA щодня чергують телекамери, очікуючи на черговий улов головного антикорупціонера країни.

“Я вірю, що DNA допомагає створювати нову Румунію,— заявила Лаура Кодруца Ковесі в одному зі своїх недавніх інтерв’ю.— Ми [співробітники DNA] — люди, які хочуть змінити країну, очистивши її від корупції”.

Христина Бердинських, Ганна Павленко,
 матеріали журналу «Новое время»