На фото: Квітослава реєструється на стратегічну сесію “План розвитку Полтави”

Квітослава Лубченко – дівчина з яскравою зовнішністю та добрим і чуйним серцем. Вже близько року вона є волонтером при обласному центрі екстреної допомоги. Також Квітославі небайдужа доля міста, тому вона завітала на стратегічну сесію «План розвитку Полтави», де ми з нею і познайомились. У невимушеній атмосфері вона відповіла на наші питання.

Звідки в тебе інтерес до медицини?

У мене працювали лікарями бабуся, дідусь і прадід, тож можна сказати, я походжу з династії медиків. Ще з дитинства мене постійно питали – чи не збираюсь я опанувати цей фах, але тоді мене це абсолютно не цікавило. Лише близько року тому, восени у мене майнула думка –що я робитиму, якщо у мене на очах людині стане погано? Чи зможу я допомогти? Тоді ж мене покликали подружка на курси медичної підготовки при обласному центрі екстреної медичної допомоги. Мене настільки захопили заняття, що ось вже близько року я на волонтерських засадах допомагаю медикам. Раніше я опановувала спеціальність «Міжнародна інформація» в університеті імені Каразіна, але цього року хочу вступити до медучилища.

Як проходили ці навчання при центрі екстреної допомоги? Що для тебе стало найскладнішим і найлегшим?

Курс тривав тиждень, по дві години на день, з 16:00 до 18:00. Нас тренував практикуючий лікар-реаніматолог, який дуже доступно пояснював і показував, що і як робиться. Він наголошував, що недостатньо знати теорію, треба напрацьовувати практику. Мені досить складно давався непрямий масаж серця, який треба виконувати у певному ритмі та з визначеною амплітудою. Це дуже виснажливий процес – навіть досвідчений лікар втомиться вже через дві хвилини, а я ще й не дуже велика і не маю такої сили. Крім цього, у квітні цього року я взяла участь у Медичному форумі в Києві, і в навчаннях разом з ДСНС Полтавської області, які проходили у Полтаві, Кременчуці і Ромодані. Теорію опановувала здебільшого за британськими посібниками, де все дуже добре роз’яснено та проілюстровано. Українських посібників такого ж рівня я не зустрічала. Я вже неодноразово чергувала з лікарями на різних масових заходах, але мені ще не доводилось когось рятувати.

Які навички найважливіші для надання медичної допомоги до приїзду «швидкої»?

Надати домедичну допомогу – вкрай важливо, тому що іноді 3-6 втрачених хвилин вистачає, щоб сталося непоправне. Найперше, потрібно перевірити пульс та дихання. Перший краще перевіряти на сонній артерії. Найголовніше у таких ситуаціях – не розгубитися. Себе я налаштовую, що в разі необхідності скажу: я вмію це робити, і знаю, як допомогти.

За словами Квітослави, зараз на Полтавщині близько 2000 волонтерів-медиків.