Напередодні Дня молоді Амбасадорка Фонду родини Богдана Гаврилишина у Полтавській області Юлія Городчаніна озвучила ідею створити у місті унікальні стінописи із пунктами Декларації відповідальності людини, що її написав Богдан Гаврилишин. Ініціативу підтримала ще одна випускниця Фонду – заступниця директора парку культури та відпочинку «Перемога» Катерина Бабич.

Локацію для муралів обрали у парку – будинок управління фонтаном. Розпочалися підготовчі роботи: ремонт будиночку, підготовка стін, розробка дизайну стінопису. Після цього, протягом 10 днів працювали волонтери та художники, створюючи картини розміром 6 м *3,5 м.

Наразі мурали завершено, а будиночок, що донедавна потребував ремонту, став справжньою окрасою парку “Перемога”. Його стіни уквітчали знамениті соняхи сорту “Богдан Гаврилишин” і тези із Декларації відомого українця.

Хочемо щиро подякувати всім, хто долучився до створення стінопису – тим, хто працював від самого початку і до завершення, і тим, хто долучався до нашої команди на один-два дні, хто приходив з дітками та приводив друзів. А саме:

Тетяні Сушко;

Марині Герасименко;

Олені Нечипоренко;

Аліні Бушер;

Дмитру Томенку;

Маргариті Лубковій;

Людмилі Болотіній;

Анні Політучій;

Надії Сідько;

Світлані Вербицькій;

Олександру Капрану;

Анастасії Сороці;

Олесі Черніковій;

Інні Данилевській.

Окрема вдячність нашій дизайнерці Тетяні Мироненко, яка не лише створила дизайн стінопису, а й допомагала його втілювати. Ріні Срібній – художниці, яка доводила до ладу частину стін після старанних помічників.

Далеру Саідову і компанії «Insortex» подяка за виготовлення таблички, яку встановлено поблизу будиночку з описом, що це за стінопис і QR кодом на повний текст Декларації відповідальності людини.

“Дякую всім, хто приєднувався просто гуляючи в парку, всім, кого не згадала, бо не з усіма, навіть, встигла познайомитися, – коментує Юлія Городчаніна. – Чи не кожен день створення стінопису був у нас з пригодами – зламані двері й замкнені фарби, виклики наряду охорони, бо вандали, обмальовують стіни, дощ і спека. Але то все лише додавало драйву і без того крутій історії, як люди змінюють простір навколо себе. І найкращою подякою є те, що навіть з незавершеними малюнками, люди підходи фотографувалися, або просто дякували за роботу”.