Нашому земляку – бійцю з Полтави пощастило вижити в справжньому пеклі. Він побував в гарячих точках АТО і повернувся живим. Багато хто бачив ролик на популярному відеохостингу Youtube, де оператор зафіксував обстріл позицій наших військ, під час якого був поранений полтавець.Сьогодні Віктор пройшов лікування в Україні та Литві і знову хоче повернутися в рідний полк «Дніпро-1». «Мене вважали ненормальним» Віктор вже втомився від популярності, яку дістав після обстрілу, коли отримав контузію та поранення в руку. Багато впізнають героя на вулиці і називають «хлопчик, який вижив», як популярного героя книг про Гаррі Поттера. Сам полтавчанин впевнений, що вижив просто дивом. Але ані трохи не шкодує, що пішов на передову. – Мене багато знайомих вважають просто ненормальним. Після початку конфлікту я відразу зголосився йти захищати нашу країну. Так потрапив у батальйон «Дніпро-1». Нас добре підготували, тренували представники ЦАГАЛу – інструктори армії оборони Ізраїлю. Там ніяких поблажок не було і тренування були дуже жорсткими. Потім потрапив під донецький аеропорт. Доводилося воювати в суворих умовах, тому дуже важлива згуртована команда і довіра хлопців. Без цього там не вижити, – розповідає Віктор Трофименко. Литовці підтримують всіх українців Після поранення Віктора доставили до госпіталю Дніпропетровська. Вже потім він доліковувався в поліклініці УМВС Полтави. У той час там з візитом перебували представники литовських міністерств, які і запропонували бійцю пройти лікування у них. Але навіть там доброволець не сидів на місці і намагався встигнути побачити якомога більше. – Під час перебування у Литві я зустрічав тільки доброзичливість та співчуття. Прості громадяни постійно висловлювали свою підтримку мені та всій Україні. Для мене було честю те, що мені приділяли стільки уваги. Були зустрічі з литовським міністром оборони Юозасом Олекасом, представниками МЗС Литви, американцями – 145-та дивізія. Але справжньою вдачею стала зустріч з Президентом Литовської Республіки Далею Грибаускайте. Вона сама висловила бажання поспілкуватися з українцями. Головною метою було дізнатися про ситуацію в Україні з перших вуст. Ми мали переговорити хвилин 15, а спілкувалися майже годину. Даля Грибаускайте запевнила, що робитиме все, аби допомогти, – згадує Віктор Трофименко. Віктор відчував значну підтримку і симпатію збоку простих литовців. Каже, що тамтешні мешканці не на словах, а на ділі бойкотують усе російське. Наприклад, водії не заїжджають на російські АЗС. В магазинах, якщо чують російську мову, то можуть попередити, що цьому не дуже раді. А от українців залюбки вітають. – Я зіткнувся з цікавою ситуацією, виходячи із супермаркету. Якраз відповідав по телефону і розмовляв російською. Неподалік стояли двоє хлопців, які почули розмову і на ламаному суржику з англійської та російської запропонували мені «вертатися в свою рашію». Я відразу пояснив, що я з України, боєць батальйону «Дніпро-1». Що тут почалося: хлопці «затягнули» в супермаркет, пригостили пивом, розпитували про ситуацію в Україні, висловлювали свою підтримку. Такі моменти були не поодинокими, вони дуже зворушливі і важливі – показують справжню підтримку простих людей, – згадує Віктор. Попереду плани про допомогу бійцям Після спілкування з президентом Литви у Віктора залишилися тільки позитивні враження. Під час свого лікування пораненому бійцю вдалося побувати не тільки у Вільнюсі, а й побачити, як живуть невеликі містечка та села. Звичайно, нашому земляку дуже хотілось би, аби й у нас були такі ж гідні умови для життя. Повернувшись в Полтаву Віктор замислився над створенням у рідному місті центру психологічної реабілітації. Він має допомагати чоловікам, які повернулися із зони бойових дій пристосуватися до нормального життя. Але поки в країні не буде стабільного миру, повернеться в свій батальйон.